Натюрморт

Натюрморт з фр. nature morte перекладається як «мертва природа», або голл. stilleven, нім. stilleben, англ. still-life - «застигле життя». Це жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню неживих предметів.

Жанр почав формуватися в XV-XVI століттях (як частина композиції), остаточно сформувався в XVII столітті в нідерландському і фламандському живописі. Отримав розвиток в 18-20 століттях у європейському, російському та американському живописі.

Цікаво те, що в живописі старих майстрів існувало 2 типи натюрморту:

- «речі людини» (особисті, що характеризують людину, наприклад «суєта суєт»);

- «речі для людини» (наприклад, «квіти і фрукти» або «бита дичина»).

Ф. Снейдерс "Комора", бл. 1620

Але в кінці XIX століття речі стали зображати заради їх властивостей: «річ незалежна, що володіє своїм життям» або «річ у собі і для себе». Такі натюрморти несуть:

- більше емоційного, ніж матеріального;

- більше асоціативного ніж конкретного.

В. Ван Гог "Натюрморт з чотирма соняшниками", 1887 рік.